13 Червень 2016
Рубрика: блог

День, коли ми найняли незрячого програміста

На просторах мережі мені зустрілася стаття про те, як одна з сингапурських компаній найняла сліпого програміста. Те, що спочатку здається неможливим, може перетворитися на захоплюючий досвід та подарувати незабутні враження. Саме про такий шлях розповідає одна із засновників проекту, яка безпосередньо брала участь у цій історії.

Я пропоную вам переклад цієї статті без додаткових коментарів.

У серпні 2014 року ми розмістили оголошення з вакансією розробника. Воно містило онлайн-тест, кандидати повинні були пройти його перш ніж ми вирішимо, чи запрошувати їх на відео-інтерв’ю.

Наша команда повністю віддалена, тож це була чудова можливість для тих, хто не бажає їздити щодня на роботу.

Одного з кандидатів, що мав абсолютно видатні результати тесту і високий рівень знань, звали Хервін Халіман, він був з Індонезії. На відео-інтерв’ю мій партнер Джейсон, я та Хервін розмовляли про код, досвід роботи, його родину та інші життєві теми. На секунду він затих, ніби мав якісь сумніви.

Джейсон та я не були певні, чому саме він зупинився, спочатку ми подумали, що це проблема з інтернет-з’єднанням. Хервін сказав: «До речі, я повинен повідомити вам дещо про мій стан».

Ми: «Стан? Який стан?»
Хервін: «Я сліпий».
Ми: «Тобто? Що ти маєш на увазі?»
Хервін: «Одним оком я зовсім не бачу, а іншим — тільки на 10%».
Джейсон: «Овва! Ти маєш на увазі, що писав код, використовучи екранний диктор?»
Хервін: «Так».
Ми: «Це надзвичайно!»

Джейсон сам колись працював над проблемами доступу для інформації для людей з обмеженими можливостями у Mozilla Thunderbird.

Він продовжив інтерв’ю, наступним кроком якого була онлайн-сесія з написання коду. Тим часом ми з Джейсоном продовжували обговорювати наші надзвичайні враження від здібностей хлопця. Тим більше, що це був наш перший досвід взаємодії з програмістом, що має вади зору, тож можете уявити наше хвилювання!

Ми вирішили, що будемо оцінювати його як і будь-якого іншого девелопера, тобто він отримає це місце у разі, якщо складе наші іспити. Як і будь-який інший спеціаліст.

Не дивно, що він успішно пройшов співбесіду та продемонстрував дуже добрі навички. Ми були готові його прийняти.

Якщо чесно, пройшов деякий час, доки ми надіслали йому контракт, тому що загрузли у інших дрібних справах. Хервін дещо захвилювався та почав писати мені про те, як багато та віддано він готовий працювати, незважаючи на його особливість. Хоча у нас не було сумнівів щодо його продуктивности і ми жодного разу не обмовилися про це.

Я цілком вірю, що це був апогей страху та паніки, зважаючи на його попередній досвід роботи та співбесід. Тож я впевнила його, що немає приводу для хвилювання і ми просто дещо зайняті.

blind_coder

Питання, які я отримувала від тих, хто чув цю історію:

Чи його зарплатня менша, аніж у інших?

Ні ми вирішили, що платитимемо йому звичайну зарплатню, як у інших спеціалістів його рівня. Якщо б ми вирішили інакше, то це було б неправильно не тільки по відношенню до нього, а й шкідливо для нас самих.

Чи він змушений працювати додатковий час?

Абсолютно ні. У цьому немає потреби, тому що він програмує так само швидко (якщо не швидше), як і усі інші. Ми навіть надаємо йому вільний час для того, щоб забрати дочку до школи та повернутися, поїхати з нею до лікарні чи деінде.

Він почав працювати і відразу ж зробив значний внесок у наші проекти. Мав добрі результати, код потребував мінімальної перевірки та майже не мав слабких місць. Його робота була саме такою, як і очікувалось, зважаючи на результати його співбесід.

blind_coder

Через місяць ми почали працювати як MomoCentral — незалежна платформа ретельно відібраних розробників та дизайнерів, що працює у реальному часі. Хервін хвилювався, бо це означало, що тепер він буде працювати безпосередньо з клієнтами, тоді як раніше зв’язки з замовниками підтримував наш менеджер проектів. Занепокоївся він про те, що клієнти будуть оцінювати його через призму його вади та відмовляти ще до спілкування з ним.

Якщо клієнти стануть відмовляти мені — мене звільнять?

Ці його слова досі у моїй пам’яті, тому що я почула таку ж тривогу, як і раніше, у той момент, коли ми зволікали з контрактом. Я запевнила його, що ми продовжимо співпрацювати з ним навіть якщо не зможемо надати для нього жодного клієнта.

Зі свого боку ми продовжували пропонувати саме його для компаній, що потребували Android-девелоперів, розповідали про співпрацю з ним та були готові приймати на себе відповідальність за нього. Деякі клієнти сумнівалися та ми не здавалися.

Один із замовників, Soh Chong Kian (CK) — чудовий CTO компанії Spini — вирішив дати Хервіну шанс та запросив його на співбесіду. Потім підтвердив свої наміри і вони почали працювати разом.

Попервах ми брали участь у спілкуванні між замовником та Хервіном для того, щоб пом’якшити будь-які незручності, які можуть трапитися. Наприклад, Хервін не міг побачити деталі макету, хоча з текстом проблем не було, він читав його за допомогою екранного диктора (screen reader). Відповідно, знадобився час, щоб СК зрозумів, як саме організувати спільну роботу, щоб давати Хервіну точні завдання.

Замовник продовжував поступово поглиблювати рівень співробітництва з Хервіном. На даний момент вони працюють разом вже півтора роки. Вони зустрілися кілька місяців тому, коли Хервін приїздив до Сінгапуру, щоб зустрітися з СК особисто.

blind_coder

На сьогодняшній день Андроїд-додаток, який Хервін розробляв разом з командою СК, має сотні тисяч користувачів. Непогано, так? Більшість стартапів не мають і половини від такої кількості.

Ми сподіваємося, що цей пост надихне більшість людей оцінювати розробників з вадами зору зважаючи тільки на їх досвід та навички. Ви не маєте допускати жодної дискримінації стосовно них, але можете працювати з ними, проводити співбесіди та призначати завдання.

Тобто робити те, що і робите завжди з кандидатами на місце у вашій компанії.

Тепер я хочу бачити коментарі 4